Освітні програми
| СХВАЛЕНО педагогічною радою школи 28 серпня 2020 року протокол №1 | ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ директора школи О.М.Рожко 28.08.2020 р. |
НАСКРІЗНА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Золотинської загальноосвітньої школи
І-ІІ ступенів
Висоцької сільської ради
Рівненської області
с.Золоте
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Призначення школи та засоби його реалізації………………………..4
Розділ 2. Опис "моделі" випускника закладу ....................................................6
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу заклад…………………………...9
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування……………………………14
Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу………………………..15
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми………………16
Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми………….17
Розділ 8. Структура навчального року…………………………………………17
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА закладу загальної середньої освіти І ступеня.....................................................................................................................18
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня.................................................................................................................... 34
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА закладу загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребам …………………………………………...45
Вступ
Людина здобуває освіту, щоб жити щасливо та бути успішною. Загальна освіта – це основа особистої культури людини, яка визначає її індивідуальність та забезпечує особистісний розвиток.
Розвиток системи освіти в Україні визначається Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Концепцією нової української школи. Згідно з чинним законодавством «метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».
Золотинська ЗОШ І-ІІ ступені забезпечує набуття дитиною освіти за освітніми програмами початкової та базової середньої освіти, досягнення нею визначених стандартами освіти результатів навчання. Освітній процес у нашому закладі організований так, щоб забезпечити формування в учня передбачених стандартами ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності. Набути ключових компетентностей учні можуть, беручи безпосередню участь в освітньому процесі на денній формі навчання. Педагогічний колектив закладу прагне створити умови для розвитку кожної дитини, дати їй можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити науково-теоретичну, практичну та загальнокультурну підготовку учнів. Для цього необхідний постійний розвиток закладу, поповнення матеріально -технічних і навчальних ресурсів, підвищення кваліфікації адміністрації та педагогічних працівників, а, головне, єднання та духове зростання учнів, батьків і педагогів як спільноти, яка творить сприятливий для української дитини соціально-культурний простір.
Мета освітньої програми:
· визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;
· спрямування спільної роботи колективу закладу та громадськості;
· проектування процесу оновлення діяльності закладу.
Освітня програма закладу, як освітнього комплексу, ґрунтується на визнаних світом та перевірених досвідом ключових ідеях української педагогічної думки, базових принципах гуманістичної філософії та здобутках сучасної науки управління. Будучи динамічною моделлю системи взаємовідносин учасників освітнього процесу у єдності з матеріальною основою цих відносин, програма містить бачення та місію школи, загальні та операційні завдання її розвитку, особливості організації тут освітнього процесу, пріоритетні напрямки цього розвитку, його індикатори і критерії результативності обраної стратегії.
Розділ 1.
Призначення школи та засоби його реалізації
Золотинська загальноосвітня школа І-ІІ ступені Висоцької сільської ради Рівненської області (далі Золотинська ЗОШ І-ІІ ст..) знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має печатку, кутовий штамп, ідентифікаційний код в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій. Засновником навчального закладу є Висоцька сільська рада Рівненської області. Юридична адреса навчального закладу: вул.Лесі Українки, 21 село Золоте, Дубровицького району, Рівненської області, поштовий індекс: 34124.
Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.
Головною метою освітнього закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.
Головними завданнями освітнього закладу є:
- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
- виховання громадянина України;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
- розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;
- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.
Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.
Освітній заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
- безпечні умови освітньої діяльності;
- дотримання державних стандартів освіти;
- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої діяльності;
- дотримання фінансової дисципліни.
Згідно чинного законодавства освітній заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти, визначених Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад :
I ступінь - початкова загальна освіта, тривалістю 4 роки;
II ступінь - основна загальна освіта, тривалістю 5 років;
Мова викладання – українська.
Досягнення мети, тим самим призначення закладу, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Дана Освітня програма створена на 2020-2021 навчальний рік відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», відповідно до наказів №405,407 від 20.04.2018, наказів №1272,1273 від 08.10.2019, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:
для 1-2 класів – згідно Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №87; за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти 1-2 класи, затверджені наказом МОН №1272 від 08.10.2019 р. (таблиця 1), (авторський колектив під керівництвом Р.Б.Шияна, затверджених наказом № 1272 від 08.10.2019 р.)
для 3 класу – згідно Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №87; за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти 3-4 класи, затверджені наказом МОН №1273 від 08.10.2019 р. (таблиця 1), (авторський колектив під керівництвом О.Я.Савченко, затверджених наказом № 1273 від 08.10.2019 р.)
для 4 класу – згідно Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №462; за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018р. № 407 (таблиця 1);
для 5-9 класів –– згідно Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1392; за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018р. №405 (таблиця 1)
Для осіб з особливими освітніми потребами :
- для 2 класу (з інклюзивним навчанням) - складено навчальний план у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна та затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 р №1272;
- для 7 класу (з інклюзивним навчанням) - складено навчальний план у відповідності до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1392 та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. №405).
Розділ 2.
Опис "моделі" випускника закладу.
Випускник Нової української школи і Золотинської ЗОШ І-ІІ ступенів зокрема – це особистість, патріот та інноватор.
- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
Головні компетенції, якими озброює учнів наш заклад - це вміння самостійно знаходити і критично опрацьовувати потрібну інформацію, здобувати освіту упродовж усього життя, а також реалізовувати ключові компетентності визначені Новою українською школою належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
У результаті реалізації обраних закладом освітніх програм та усією діяльністю ми бачимо випускника, як освітчену, комунікабельну особистість, що може самореалізовуватися в житті і творити це життя.
Це людина з чіткою громадянською позицією, українець і водночас громадянин світу.
Наш випускник навчається з радістю і задоволенням, поважає і цінує освіту, опановує обов’язковий мінімум загальноосвітніх навчальних програм та навчається самостійно поповнювати знання у сферах, які цікавлять його особисто, і відкривають перед ним нові горизонти пізнання та життєву дорогу професійного зростання.
Розділ 3.
Цілі та задачі освітнього процесу закладу.
Враховуючи призначення і місце закладу в освітньому просторі заклад працює над досягненням таких цілей та задач:
- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Очікувані результати |
| 1 | Спілкування державною мовою | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації. |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу. |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів. |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії. |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі). |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту. |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва. |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя. |
Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:
- «Екологічна безпека й сталий розвиток»;
- «Громадянська відповідальність»;
- «Здоров’я і безпека»;
- «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціальнозначимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- Урок формування компетентностей;
- Урок розвитку компетентностей;
- Урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- Урок корекції основних компетентностей;
- Комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
Розділ 4.
Навчальний план та його обґрунтування.
Загальноосвітній навчальний заклад – Золотинська ЗОШ І-ІІ ст. – кількість класів - 9.
- Всього учнів - 104.
- Тип закладу: загальноосвітня школа.
Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та згідно Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №87; за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти 1-2 класи, затверджені наказом МОН №1272 від 08.10.2019 р., 3-4 класи, затверджені наказом МОН №1273 від 08.10.2019 р., згідно Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №462; за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018р. № 407.
Навчальний план здобувачів закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня розроблений на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором.
Варіативна складова навчальних планів використовується на :
- додаткові години на вивчення предметів;
- запровадження факультативів, курсів за вибором;
- індивідуальні заняття та консультації.
Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Для кожного з двох ступенів окремо обґрунтовано зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. При формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи намагався максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків.
Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем. Заняття проводяться в одну зміну.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-9 класів складає 9345 год./ навчальний рік.
| Клас | Кількість годин на рік |
| 1 клас | 805 |
| 2 клас | 875 |
| 3 клас | 910 |
| 4 клас | 910 |
| Разом | 3500 |
| 5клас | 1050 |
| 6 клас | 1155 |
| 7 клас | 1172,5 |
| 8 клас | 1207,5 |
| 9 клас | 1260 |
| Разом | 5845 |
У закладі запроваджено інклюзивне навчання осіб з особливими потребами, яким передбачено створення відповідних умов. Організація інклюзивного навчання відповідно постанови кабінету міністрів України №872 від 15 серпня 2011 року, та від 14 лютого 2017 року «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». Для кожного учня складено індивідуальний навчальний план у відповідності до вимог листа МОН № 1/9-325 від 14.06.2017року.
Розділ 5.
Особливості організації освітнього процесу.
Школа працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.
Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку :
- 1 клас - 35 хвилин,
- 2-4 клас встановлюється - 40 хвилин,
- 5-9 – 45 хвилин.
Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 15 хв.
Школа працює в такому режимі:
1-9 класи – початок занять о 9.00 год.
Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють (заяв), працює група подовженого дня.
Відповідно Закону України ,,Про освіту” кожен навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань.
Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах
часу, передбаченого навчальним планом. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.
Згідно статті 12 р. ІІ Закону України ,,Про освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та основної школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством.
Навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-8 класів, згідно рішення педагогічної ради проводяться (або не проводяться) в кінці навчального навчального року.
Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена виконавчим комітетом Висоцької сільської ради та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року № 367.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Розділ 6.
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.
На рівні закладу розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності закладу відповідає ідеальній "моделі" випускника.
Обєктами контролю є навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності і якість проведення навчальних занять та моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), який проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі. Процедури та періодичність контролю відповідають вимогам методичних рекомендацій з викладання окремих предметів.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу є:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.
Для кожного ступеня освіти окремо описані інструменти системи контролю забезпечення якості.
Розділ 7.
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.
Реалізація змісту освіти у закладі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 12.09.2011 №1050 (зі змінами від 05.08.2016 №948), від 21.03.2018 №268.
Освітній заклад відібрав для реалізації змісту освіти та забезпечення його якості також низку програм курсів за вибором, які мають відповідні грифи МОН України. Повний опис програмно-методичного забезпечення є в освітніх програмах для кожного ступеня.
Розділ 8.
Структура навчального року.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 н.р., розпочнеться 1 вересгя 2020 року святом «День знань» і закінчиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальну середню освіту» проведенням державної підсумкової атестації для учнів 4 та 9 класу форму і терміни якої Міністерство освіти і науки України буде затверджено додатково, та врученням учням 9 класу документів про освіту.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою :
І семестр – з 01.09 – 31.12.2020 р.
ІІ семестр - з 18.01 – 28.05.2021 р.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули :
Осінні – з 26.10 - 01.11.2020 р. – 7 днів
Зимові – з 01.01 .2020 р. – 17.01.2021 р. – 17 днів
Весняні – 22.03 – 28.03.2021 р. – 7 днів
Навчальні екскурсії для учнів 1-4-х класів та навчальна практика для учнів 5-8 класів у 2020-2021 н.р., будуть проводитися після завершення навчального року.
З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов може змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
закладу загальної середньої освіти І ступеня
Золотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Висоцької сільської ради Рівненської області
Розділ 1.
Загальні положення освітньої програми.
Освітня програма передбачає:
- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.
Заклад загальної середньої освіти варіант Типової освітньої програми вибирає самостійно рішенням педагогічної ради. У 2019 році обрано для освітнього процесу у 1 класі Типову освітню програму закладу загальної середньої освіти, розроблену під керівництвом Шияна Р.Б. Зміст цієї типової освітньої програми має потенціал для формування ключових компетентностей, враховано інтегрований характер компетентності, реалізацію внутрішньопредметних, міжпредметних зв’язків, раціонально розподілено навчальні години на вивчення окремих предметів за освітніми галузями.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти ключових компетентностей.
Ключові компетентності
- Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
- Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
- Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
- Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
- Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
- Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
- Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
- Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
- Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
- Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі засад інтеграції, міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, використання яких посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування цілісного світогляду. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
Наскрізні лінії
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
- Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
- Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
- Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
- Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траекторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Розділ 2.
Пояснювальна записка
Загальні засади.
I. Форма власності: комунальна
II. Підпорядкування: Міністерство освіти і науки України.
III. Режим роботи навчального закладу п'ятиденний.
Мова навчання: українська.
У 2020 -2021 навчальному році у школі І ступеня сформовано 4 класи
| № з/п | Клас | Кількість учнів |
| 1 | 1 | 12 |
| 2 | 2 | 13 |
| 3 | 3 | 9 |
| 4 | 4 | 12 |
| Всього | 46 | |
Початкова школа
Навчальні плани школи І ступеня складені на основі:
- 1-2 класи за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти, розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна – Нова українська школа, затвердженою Наказом МОН України від 08.10.2019 №1272;
- 3 клас за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Наказом МОН України від 08.10.2019 №1273;
- 4 клас за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407, за п’ятиденним робочим тижнем.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.
Розділ 3.
Обґрунтування використання годин варіативної частини навчального плану
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 – 3 класи – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:
«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);
«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);
«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).
Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:
· доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
· опрацювання інформації;
· перетворення інформації із однієї форми в іншу;
· створення інформаційних моделей;
· оцінки інформації за її властивостями.
Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за метурозвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
Розділ 4.
Освітні галузі 4 клас:
Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".
Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".
У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах –
40 хвилин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Основними формами організації освітнього процесу у початковій школі є різні типи уроку: екскурсії, віртуальні подорожі, квести, спектаклі, які вчитель організовує у межах уроку або у позаурочний час.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи умови роботи, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах. Освітній процес у початковій школі організовується за рахунок навчального часу інваріантної, варіативної складових. Навчальний час, передбачений на варіативну складову, може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять, запровадження факультативів, курсів за вибором, індивідуальні заняття та консультації.
Вимоги до здобувачів освіти:
Відповідно до Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти:
для кожної освітньої галузі визначено обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання. Освітньою програмою визначено очікувані результати навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, іншомовну освіту.
Здобувач освіти: взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях; сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, висловлює думки, почуття, ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово, в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови.
Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.
Здобувач освіти: сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію; розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її; надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.
Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які
можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
Здобувач освіти: досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів; моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач; критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач; застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.
Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.
Здобувач освіти: відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи; опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах; усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі; критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.
Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.
Здобувач освіти: втілює творчий задум у готовий виріб; дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує; ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ; практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.
Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.
Здобувач освіти: знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем; створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них; усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології; усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.
Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.
Здобувач освіти: дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту; визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб; робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики; виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.
Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.
Здобувач освіти: встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій); орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього; працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх; узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне; представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя; має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості; усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття; дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.
Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.
Здобувач освіти: виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва; пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва; пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.
Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Здобувач освіти: регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях; добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості; керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.
Для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь та з врахуванням рекомендацій Типових освітніх програм МОН України, гранично допустимого навантаження на одного учня, виділяється на варіативну складову:
| 1 клас – 1 год. |
| 2 клас – 1 год. |
| 3 клас – 1 год. |
| 4 клас – 2 год. |
Зважаючи на запити учнів, батьків, а також кадрове забезпечення, виділено години на курси за вибором:
Курс за вибором :
українознавство – 1-4 класи – по 1 год. (з метою засвоєння учнями основних знань про людину та про Україну й українство як цілісність, з одного боку,та органічну спільність із все людством – з іншого, сприяння самоусвідомленню, самореалізації кожної особистості та нації, формування громадянської свідомості).
Розділ 5 .
Навчальний план.
Типовий навчальний план початкової школи
складений відповідно до Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна – Нова українська школа, затвердженою Наказами МОН України від 08.10.2019 №1272 (1-2 класи), (таблиця 1) на 2020-2021 н.р.
1-2 класи
Мова викладання: українська
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||
| 1 кл. | 2 кл. | Разом | |
| Українська мова | 5 | 5 | 10 |
| Іноземна мова | 2 | 3 | 5 |
| Математика | 3 | 3 | 6 |
| Я досліджую світ* | 7 | 8 | 15 |
| Мистецтво** | 2 | 2 | 4 |
| Фізична культура *** | 3 | 3 | 6 |
| Усього | 20+3 | 21+3 | 41+6 |
| Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 1 | 1 | 2 |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 20 | 22 | 42 |
| Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) | 23 | 25 | 48 |
Типовий навчальний план початкової школи
складений відповідно до Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (3 клас), розробленою під керівництвом О. Я Савченко – Нова українська школа, затвердженою Наказами МОН України від 08.10.2019 №1273 (3 клас) (таблиця 1) на 2020-2021 н.р.
Мова викладання: українська
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | Всього |
| Інваріантна складова | 3 кл. |
| |
| Мови і літератури | Українська мова та література | 7 | 7 |
| Іншомовна | Іноземна мова (англ.) | 3 | 3 |
| Математична | Математика | 5 | 5 |
| Природнича, громадянська й історична, соціальна й здоров’язбережувальна галузі |
Я досліджую світ | 3 | 3 |
| Технологічна
| Технології | 1
| 1 |
|
Мистецька | Музичне мистецтво | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | |
| Фізична культура | 3 | 3 | |
| Інформатична
|
|
1
|
1 |
|
Разом: |
|
23+3 |
23+3 |
| Варіативна складова |
| 1 | 1 |
| Гранично допустиме |
| 23 | 23 |
| Всього фінансується |
| 26 | 26 |
Типовий навчальний план початкової школи
складений відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 1) на 2020-2021 н.р.
4 клас
Мова викладання: українська
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класі | Всього |
| Інваріантна складова | 4 кл. |
| |
| Мова і література | Українська мова | 7 | 7 |
|
| Іноземна мова | 2 | 2 |
| Математична | Математика | 4 | 4 |
| Природознавство | Природознавство | 2 | 2 |
| Суспільствознавство
| Я у світі | 1 | 1 |
| Технології
| Трудове навчання | 1 | 1 |
| Інформатика | 1 | 1 | |
|
Мистецька | Музичне мистецтво | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 |
| Фізична культура | 3 | 3 | |
|
Разом: |
|
21+3 |
21+3 |
| Варіативна складова | Українознавство | 1 | 1 |
| Гранично допустиме |
| 23 | 23 |
| Всього фінансується |
| 26 | 26 |
Розділ 6.
Структура навчального року
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня – День Знань, 28.05.2021 р. – свято Останнього Дзвоника – і закінчується не пізніше 1 липня 2021 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
- І семестр – з 01.09.2020 р. по 31.12.2020 р.;
- ІІ семестр – з 18.01.2021 р. по 28.05.2021 р.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:
1-х класів – 805 год./навчальний рік
2-х класів – 875 год./навчальний рік
3-х класів – 910 год./ навчальний рік
4-х класів – 910 год./ начальний рік
Золотинська ЗОШ І-ІІ ст. працює у п’ятиденному режимі в одну зміну.
Тривалість уроків у закладі становить :
1 клас – 35 хв.
2-4 класи – 40 хв.
Згідно з листом МОН України від 02.04.2018 р. № 1/9 – 190 «Щодо скорочення тривалості уроку для учнів початкової школи» різниця в часі навчальних годин 1-4-х класів компенсується збільшенням тривалості перерв між уроками, додатковий облік і компенсація навчального часу в початковій школі у 2020-2021 навчальному році не проводиться. Навчальні екскурсії та навчальна практика будуть проводитися наприкінці навчального року.
Термін канікул (орієнтовано):
- осінні – з 26.10.2020 р. по 01.11.2020 р - 7 днів ;
- зимові – з 01.01.2020 р. по 17.01.2021 р. – 17 днів ;
- весняні – з 22.03.2021 р. по 28.03.2021 р. – 7 днів.
Державна підсумкова атестація буде проводитися відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.01.2018 р. №1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 р. за № 8/32979, для учнів 4 класу.
Розділ 7.
Перелік навчальних програм
І ступінь
1 клас
| Предмет | Програма |
| Навчання грамоти Іноземна мова (анг.) Математика Я досліджую світ Технології Музичне мистецтво, Образотворче мистецтво Фізична культура | Типова освітня програма початкової освіти (автор Шиян Р.Б.) Наказ МОН України від 08.10.2019 №1272 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”
|
2 клас
| Предмет | Програма |
| Навчання грамоти Іноземна мова (анг.) Математика Я досліджую світ Технології Музичне мистецтво, Образотворче мистецтво Фізична культура | Типова освітня програма початкової освіти (автор Шиян Р.Б.) Наказ МОН України від 08.10.2019 №1272 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”
|
3 клас
| Предмет | Програма |
| Навчання грамоти Іноземна мова (анг.) Математика Я досліджую світ Технології Музичне мистецтво, Образотворче мистецтво Фізична культура | Типова освітня програма початкової освіти (автор Савченко О.Я) Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти”
|
4 клас
| Предмет | Програма |
| Українська мова Іноземна мова (англ.) Математика Природознавство Я у світі Музичне мистецтво, Образотворче мистецтво Трудове навчання Інформатика Основи здоров'я Фізична культура | Навчальні программами для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН України від 12.09.2011 № 1050. Зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи здоров’я») Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» |
Випускник початкової школи Золотинської ЗОШ І-ІІ ступенів має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він всебічно розвинена особистість, яка вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина освічена, творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
· прагне до самоосвіти та вдосконалення;
· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ;
· є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
· свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
· мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал;
· інноватор;
· цілісна та конкурентноспроможна особистість.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
На основі освітньої програми заклад складає та затверджує навчальний план, шо конкретизує організацію освітнього процесу.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня
Золотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Висоцької сільської ради Рівненської області
Розділ 1.
Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня
Освітня програма Золотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів для ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.
Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров'я, продовження навчання в профільній школі.Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІ ступеня.
Типовий навчальний план основної школи
складений відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня , затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України
від 20.04.2018 року №405 (таблиця 1) на 2020-2021 навчальний рік
Мова викладання: українська
| Освітні галузі | Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| ||
| Мови і літератури | Українська мова | 3,5 | 3,5 | 2,5 | 2 | 2 |
|
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| |
| Іноземна мова | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| |
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| |
| Суспільство-знавство | Історія України | 1 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 |
|
| Всесвітня історія | - | 1 | 1 | 1 | 1 |
| |
| Основи правознавства | - | - | - | - | 1 |
| |
| Мистецтво* | Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | - | - |
|
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | - | - |
| |
| Мистецтво | - | - | - | 1 | 1 |
| |
| Математика | Математика | 4 | 4 | - | - | - |
|
| Алгебра | - | - | 2 | 2 | 2 |
| |
| Геометрія | - | - | 2 | 2 | 2 |
| |
| Природо-знавство | Природознавство | 2 | - | - | - | - |
|
| Біологія | - | 2 | 2 | 2 | 2 |
| |
| Географія | - | 2 | 2 | 2 | 1,5 |
| |
| Фізика | - | - | 2 | 2 | 3 |
| |
| Хімія | - | - | 1,5 | 2 | 2 |
| |
| Технології | Трудове навчання | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 |
|
| Інформатика | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 |
| |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
|
| Фізична культура** | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| |
| Разом | 23,5+3 | 26,5+3 | 28+3 | 28,5+3 | 30+3 |
| |
| Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | 3,5 | 3,5 | 2,5 | 3 | 3 |
| |
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 28 | 31 | 32 | 33 | 33 |
| |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 27+3 | 30+3 | 30,5+3 | 31,5+3 | 33+3 |
| |
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ІІ ступеня містять усі предмети інваріантної складової, передбачені таблицями 1,2 до типової освітньої програми, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405.
В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
В рамках галузі «Мистецтво» у школі викладаються окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Розділ 2.
Основні особливості навчального плану школи ІІ ступеня.
Відповідно до запитів учнів, заяв батьків, створено мережу курсів за вибором, які сприятимуть задоволенню освітніх потреб учнів й участі в олімпіадах і конкурсах, оскільки спрямовані на роботу зі здібними та обдарованими учнями.
Розділ 3.
Розподіл варіативної складової навчального плану для школи
ІІ ступеня.
Для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь та з врахуванням рекомендацій Типових освітніх програм МОН України, гранично допустимого навантаження на одного учня, виділяється на варіативну складову:
| 5 клас – 3.5 год. |
| 6 клас – 3,5 год. |
| 7 клас – 2,5 год. |
| 8 клас – 3 год. |
| 9 клас – 3 год. |
Зважаючи на запити учнів, батьків, а також кадрове забезпечення, виділено години на курси за вибором.
Курси за вибором :
- Українознавство – 1-9 класи – по 1 год., з метою формування компетентностей учнів на основі знань про Україну та світове українство, ознайомлення з матеріальними та духовними цінностями українського народу тощо.
- Етика – 5-6 класи – по 1 год., з метою доведення до учнів усіх можливих етичних норм та правил, моральних цінностей, правильного виховання особистості, культури виховання та поведінки учнів.
- Російська мова – 5-9 класи – по 1 год., з метою формування міцних орфографічних та пунктуаційних вмінь та навичок, збагачення словникового запасу учнів, оволодіння нормами літературної мови.
- Історія рідного краю – 5-8 класи – по 0,5 год. у 5-7 класах, 1 год. у 8 класі, з метою усвідомлення національної свідомості, виховання любові до рідного краю, поваги до культури та історії рідного краю.
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.
Розділ 4.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем. |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації. |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу. |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів. |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії. |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі). |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту. |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва. |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя. |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта у Золотинській ЗОШ І-ІІ ст., як правило, здобувається після завершення початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах
Розділ 5.
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня.
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
| № п/п | Назва навчальної програми |
| | Українська мова |
| | Українська література |
| | Біологія |
| | Всесвітня історія |
| | Географія |
| | Зарубіжна література |
| | Інформатика |
| | Історія України |
| | Математика |
| | Мистецтво |
| | Основи здоров’я |
| | Природознавство |
| | Трудове навчання |
| | Фізика |
| | Фізична культура |
| | Хімія |
| | Іноземні мови |
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Розділ 6.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у школі ІІ ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми ,підручники, які мають гриф МОН;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:
предметні кабінети;
- якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.
На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план ІІ ступеня, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Освітня програма закладу освіти ІІ ступеня та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на веб-сайті закладу.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
закладу загальної середньої освіти
для осіб з особливими освітніми потребами
Золотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Висоцької сільської ради Рівненської області
Вступ
На виконання Закону України «Про освіту», Постанови КМУ «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах » від 15.08.2011р. № 872 (зі зімнами, внесенеми Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017р. № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 р. № 1/9-384 , «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012р. № 1/9 – 675, витягів з висновків Дубровицького ІРЦ про комплексно психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, заяв батьків та з метою реалізації прав осіб з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 2 класи з інклюзивним навчанням, де навчається двоє осіб.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти особам з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких осіб.
Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповіднодо Типових освітніх навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності осіб з особливими освітніми потребами.
Освітня програма Золотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів для осіб з особливими освітніми потребами розроблена:
- для 2 класу (з інклюзивним навчанням) - складено навчальний план у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна та затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 р №1272;
Типова освітня програма початкової та базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової загальної середньої освіти.
Типова освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, який подано в рамках навчального плану :
- для особи з особливими освітніми потребами (2 класу)
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | Разом | |
| Українська мова | 5 | 5 | 5 | 5 | 20 |
| Іноземна мова | 2 | 3 | 3 | 3 | 11 |
| Математика | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 |
| Я досліджую світ* | 7 | 8 | 8 | 8 | 31 |
| Мистецтво** | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
| Фізична культура *** | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 |
| Усього | 20+3 | 21+3 | 22+3 | 22+3 | 82+12 |
| Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 1 | 1 | 2 | 2 | 6 |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 20 | 22 | 23 | 23 | 88 |
| Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) | 23 | 25 | 26 | 26 | 100 |
* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу
** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»
*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються
Державний стандар початкової загальної середньої освіти складається з шести освітніх галузей : «Мови і літератури» , «Іншомовна», «Математична», «Природнича, громадянська й історична, соціальна , здоров’язбережувальна », «Технологічна », «Мистецька».
Освітня галузь «Мови і літератури» в навчальних планах реалізується через навчальні предмети : «Навчання грамоти», освітня галузь «Іншомовна»: іноземна мова (англійська), освітня галузь «Математика»: предмет математика, освітня галузь «Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна»: через інтегрований предмет «Я досліджую світ», освітня галузь «Технологічна»: предмет «Дизайн і технології», освітня галузь «Мистецтво»: через «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Фізична культура»
Особливістю освітнього процесу осіб з особливими освітніми потредами є його корекційна спрямованість. Для проведення корекційцно-розвиткових занять з урахуванням висновку про комплексу психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини передбачається 3 години на тиждень (2 клас), а саме:
- для особи з особливими освітніми потребами (2 клас)
| Психолого-педагогічні і корекційно -розвиткові заняття | Кількість годин на тиждень |
| Корекція розвитку | 2 |
| Лікувальна фізкультура | 1 |
| Всього | 3 |
Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження осіб з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідним вчителем: асистент вчителя. Районний інклюзивно-ресурсний центр надає послуги практичного психолога, реабілітолога.
Оцінювання навчальних досягнень осіб з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеного ІПР.
Для осіб з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:
- забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу осіб з ООП;
- забезпечення необхідними навчально-методичними і навчально-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
- забезпечення відповідними педагогічними кадрами.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-ти денним навчальним тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток
| Формування в здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формування критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. |
|
| Сприятиме формуванню відповідального громадянина, що |
| Громадянська відповідальність
| розуміє принципи та механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія засвоюється переважно через колективну діяльність, яка поєднує окремі предмети між собою та розвиває у здобувачів освіти готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати у здобувачів освіти якомога більше позитивних емоцій, а її зміст - бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, наполегливості та чесності. Приклад вчителя є важливим у формуванні толерантного ставлення один до одного, незалежного від рівня навчальних досягнень та особливостей психофізичного розвитку. |
|
Здоров'я і безпека
| Завданням наскрізної лінії є становлення здобувача освіти як свідомого громадянина, здатного вести здоровий спосіб життя та формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку та охорону здоров'я (текстові завдання пов'язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів транспортних засобів). |
|
Підприємливість і фінансова грамотність
| Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти практичних аспектів фінансових питань, (здійснення заощаджень, інвестування запозичення, страхування, кредитування тощо). Реалізується через розв'язування практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
Освітня програма для осіб з особливими освітніми потребами передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової, базової і повної загальної середньоїосвіти.
На основі освітньої програми закладу освіти, складено навчальний план що конкретизує організацію освітнього процесу.
Освітня програма закладу освіти для осіб з особливими освітніми потребами та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на вебсайті закладу.
