Вчителям
ІНСТРУКЦІЯ З ВЕДЕННЯ КЛАСНОГО ЖУРНАЛУ УЧНІВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН
від 03.06.2008 № 496
Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів
загальноосвітніх навчальних закладів
1. Загальні положення
1.1. Цією Інструкцією визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів
1.2. Дія Інструкції поширюється на загальноосвітні навчальні заклади усіх типів та форм власності.
2. Порядок ведення класного журналу
2.1. Загальні вимоги до ведення класного журналу
Класний журнал (далі – журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.
Журнал має розділи:
І «Облік відвідування»;
II «Облік навчальних досягнень учнів»;
III «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;
IV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;
V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
VI «Загальні відомості про учнів»;
VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;
VIII «Зауваження до ведення журналу».
Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.
Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та профільності навчання здійснює керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.
Класний керівник заповнює розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»; VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та переносить до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.
У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці), хв – відсутність через хворобу), а знаменник – на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.
У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до навчального плану, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, який його викладає.
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі неатестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).
У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального предмету «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений (а)).
Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав (ла)).
При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.
У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.
Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.
2.2. Контроль за веденням класного журналу
Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.
У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, – термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, – відмітку про усунення недоліків.
Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.
3. Оцінювання навчальних досягнень учнів
3.1. Загальні поняття
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.
Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов’язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.
3.2. Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
– 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
– 10-11(12)-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв (звільнений (а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписомАпеляційна без дати.
3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 р. № 1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.
ВИМОГИ ДО ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Лист Міністерства освіти і науки України
від 29.10.07 № 1/9-651
Організація домашньої самостійної роботи
Головним завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізується через оновлення змісту навчальних програм, інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.
Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
– розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
– врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;
– формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
Раціональна організація виконання домашніх завдань сприятиме збереженню здоров’я учнів, високого рівня функціонального стану їх організму протягом дня.
При визначені форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та уподобання тощо.
Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного. конструктивно-варіативного та творчого характеру.
Домашні завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їх індивідуальних особливостей сприйняття, пам’яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер.
Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування. утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), у 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв; у 3 класі – 1 години 10 хв; 4 класі – 1 год. 30 хв; у 5-6-му класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години.
Звертаємо увагу на необхідність дотримання вимог Державних санітарних правил. При визначенні обсягів домашніх завдань необхідним є врахування темпу і ритму роботи учнів, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров’я.
Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку.
Домашнє завдання може бути задано з предметів інваріантної частининавчального плану, з будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність вмотивована.
Успішне виконання учнями домашніх завдань в значній мірі залежить від співпраці учителя з їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашніх завдань, їх посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв’язанню основної мені навчальної домашньої роботи. Вчитель повинен знайомити батьків з основними програмовими вимогами до навчальних предметів, усного та писемного мовлення молодших школярів тощо, повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.
Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якому етапі уроку.
Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.
В.о. директора департаменту О.В.Єресько
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
13.04.2011 N 329
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 травня 2011 р.
за N 566/19304
Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі загальної середньої освіти
Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальну середню
освіту” (651-14), постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N 778 (778-2010-п) “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, що додаються.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):
2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
2.2. До 01.08.2011 розробити вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) з предметів інваріантної складової навчального плану.
3. Розмістити цей наказ на офіційному веб-сайті Міністерства та на освітньому порталі “Єдине освітнє інформаційне вікно України”.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Б.М.Жебровського.
Міністр Д.В.Табачник
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки, молоді та спорту
України
13.04.2011 N 329
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 травня 2011 р.
за N 566/19304
КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти
1. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі – учні) у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.
2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий (додатки 1 та 2).
Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці)
фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет
вивчення.
Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний
навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє
елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні
ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні
закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних
ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом,
абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки,
виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна,
логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є
глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати
їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність
позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації,
явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до
попереднього, а також додає нові.
3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі
повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на
уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних
досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та
фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні
роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами,
графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема
виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних
проектів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
- характеристики відповіді: правильність, логічність,
обґрунтованість, цілісність; - якість знань;
- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і
навичок; - рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити
висновки тощо; - вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати
гіпотези; - самостійність оцінних суджень.
4. Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення
учнів з предметів інваріантної складової навчального плану
закладу.
У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь
і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за
12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються
цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального
закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і
навичок учнів другого класу.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня
(учениці) цим Критеріям позначається “не атестований”.
Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з
особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог
чинного законодавства.
5. Заклад може використовувати інші системи оцінювання
навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами
управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за
семестри, рік, результати державної підсумкової атестації
переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.
До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова
система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює
можливості для:
- підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
- розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів
на кожному етапі навчального процесу; - підвищення об’єктивності оцінювання не лише протягом
навчального року, а й за весь період навчання; - градації значущості балів, які отримують учні за виконання
різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча
робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт,
науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах
учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути
використаний метод оцінювання портфоліо.
Портфоліо – це накопичувальна система оцінювання, що
передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і
організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних
видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;
активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок;
підвищення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення
учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу;
спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня
тощо.
Впровадження рейтингової системи оцінювання та методу
оцінювання – портфоліо здійснюється з урахуванням рекомендацій
МОНмолодьспорту.
Директор департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти О.В.Єресько
Додаток 1
до Критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі
загальної середньої освіти
КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
—————————————————————–
|Рівні навчальних|Бали|Загальні вимоги до знань, умінь і навичок |
| досягнень | | учнів |
|—————-+—-+——————————————|
| I. Початковий | 1 |Учні засвоїли знання у формі окремих |
| | |фактів, елементарних уявлень |
| |—-+——————————————|
| | 2 |Учні відтворюють незначну частину |
| | |навчального матеріалу, володіють окремими |
| | |видами умінь на рівні копіювання зразка |
| | |виконання певної навчальної дії |
| |—-+——————————————|
| | 3 |Учні відтворюють незначну частину |
| | |навчального матеріалу; з допомогою вчителя|
| | |виконують елементарні завдання, потребують|
| | |детального кількаразового їх пояснення |
|—————-+—-+——————————————|
| II. Середній | 4 |Учні відтворюють частину навчального |
| | |матеріалу у формі понять з допомогою |
| | |вчителя, можуть повторити за зразком певну|
| | |операцію, дію |
| |—-+——————————————|
| | 5 |Учні відтворюють основний навчальний |
| | |матеріал з допомогою вчителя, здатні з |
| | |помилками й неточностями дати визначення |
| | |понять |
| |—-+——————————————|
| | 6 |Учні будують відповідь у засвоєній |
| | |послідовності; виконують дії за зразком у |
| | |подібній ситуації; самостійно працюють зі |
| | |значною допомогою вчителя |
|—————-+—-+——————————————|
| III. Достатній | 7 |Учні володіють поняттями, відтворюють їх |
| | |зміст, уміють наводити окремі власні |
| | |приклади на підтвердження певних думок, |
| | |частково контролюють власні навчальні дії |
| |—-+——————————————|
| | 8 |Учні вміють розпізнавати об’єкти, які |
| | |визначаються засвоєними поняттями; під час|
| | |відповіді можуть відтворити засвоєний |
| | |зміст в іншій послідовності, не змінюючи |
| | |логічних зв’язків; володіють вміннями на |
| | |рівні застосування способу діяльності за |
| | |аналогією; самостійні роботи виконують з |
| | |незначною допомогою вчителя; відповідають |
| | |логічно з окремими неточностями |
| |—-+——————————————|
| | 9 |Учні добре володіють вивченим матеріалом, |
| | |застосовують знання в стандартних |
| | |ситуаціях, володіють вміннями виконувати |
| | |окремі етапи розв’язання проблеми і |
| | |застосовують їх у співробітництві з |
| | |учителем (частково-пошукова діяльність) |
|—————-+—-+——————————————|
| IV. Високий | 10 |Учні володіють системою понять у межах, |
| | |визначених навчальними програмами, |
| | |встановлюють як внутрішньопонятійні, так |
| | |і міжпонятійні зв’язки; вміють |
| | |розпізнавати об’єкти, які охоплюються |
| | |засвоєними поняттями різного рівня |
| | |узагальнення; відповідь аргументують |
| | |новими прикладами |
| |—-+——————————————|
| | 11 |Учні мають гнучкі знання в межах вимог |
| | |навчальних програм, вміють застосовувати |
| | |способи діяльності за аналогією і в нових |
| | |ситуаціях |
| |—-+——————————————|
| | 12 |Учні мають системні, міцні знання в обсязі|
| | |та в межах вимог навчальних програм, |
| | |усвідомлено використовують їх у |
| | |стандартних та нестандартних ситуаціях; |
| | |самостійні роботи виконують під |
| | |опосередкованим керівництвом; виконують |
| | |творчі завдання |
—————————————————————–
Додаток 2
до Критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі
загальної середньої освіти
КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи
—————————————————————–
|Рівні навчальних|Бали| Вимоги до знань, умінь і навичок учнів |
| досягнень | | |
|—————-+—-+——————————————|
| I. Початковий | 1 |Учні розрізняють об’єкти вивчення |
| |—-+——————————————|
| | 2 |Учні відтворюють незначну частину |
| | |навчального матеріалу, мають нечіткі |
| | |уявлення про об’єкт вивчення |
| |—-+——————————————|
| | 3 |Учні відтворюють частину навчального |
| | |матеріалу; з допомогою вчителя виконують |
| | |елементарні завдання |
|—————-+—-+——————————————|
| II. Середній | 4 |Учні з допомогою вчителя відтворюють |
| | |основний навчальний матеріал, можуть |
| | |повторити за зразком певну операцію, дію |
| |—-+——————————————|
| | 5 |Учні відтворюють основний навчальний |
| | |матеріал, здатні з помилками й |
| | |неточностями дати визначення понять, |
| | |сформулювати правило |
| |—-+——————————————|
| | 6 |Учні виявляють знання й розуміння основних|
| | |положень навчального матеріалу. Відповіді |
| | |їх правильні, але недостатньо осмислені. |
| | |Вміють застосовувати знання при виконанні |
| | |завдань за зразком |
|—————-+—-+——————————————|
| III. Достатній | 7 |Учні правильно відтворюють навчальний |
| | |матеріал, знають основоположні теорії і |
| | |факти, вміють наводити окремі власні |
| | |приклади на підтвердження певних думок, |
| | |частково контролюють власні навчальні дії |
| |—-+——————————————|
| | 8 |Знання учнів є достатніми. Учні |
| | |застосовують вивчений матеріал у |
| | |стандартних ситуаціях, намагаються |
| | |аналізувати, встановлювати найсуттєвіші |
| | |зв’язки і залежність між явищами, фактами,|
| | |робити висновки, загалом контролюють |
| | |власну діяльність. Відповіді їх логічні, |
| | |хоч і мають неточності |
| |—-+——————————————|
| | 9 |Учні добре володіють вивченим матеріалом, |
| | |застосовують знання в стандартних |
| | |ситуаціях, уміють аналізувати й |
| | |систематизувати інформацію, використовують|
| | |загальновідомі докази із самостійною і |
| | |правильною аргументацією |
|—————-+—-+——————————————|
| IV. Високий | 10 |Учні мають повні, глибокі знання, здатні |
| | |використовувати їх у практичній |
| | |діяльності, робити висновки, узагальнення |
| |—-+——————————————|
| | 11 |Учні мають гнучкі знання в межах вимог |
| | |навчальних програм, аргументовано |
| | |використовують їх у різних ситуаціях, |
| | |уміють знаходити інформацію та |
| | |аналізувати її, ставити і розв’язувати |
| | |проблеми |
| |—-+——————————————|
| | 12 |Учні мають системні, міцні знання в обсязі|
| | |та в межах вимог навчальних програм, |
| | |усвідомлено використовують їх у |
| | |стандартних та нестандартних ситуаціях. |
| | |Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, |
| | |узагальнювати опанований матеріал, |
| | |самостійно користуватися джерелами |
| | |інформації, приймати рішення |
——————————————————————
ЗАХИСТ ПРАВ ДИТИНИ
ВИБРАНЕ
